Ми вдвох — Завен із видавництва «Фоліо» і я — з
головою поринули у проектування. Йдеться про квітневий промо-тур із
моєю найновішою книжкою, 10 міст за 17 днів. У наших вітчизняних
умовах — це майже як навколо світу за 80 днів. Ми спілкуємося на
відстані, бо Завен, мабуть, сидить у видавничому офісі в Харкові, а
я — у переповненому арабами [...]
До залізничного вокзалу Київ-Пасажирський мене
підкинули дещо зарано — мій потяг відходив аж за нецілих півгодини.
Я намагався хоч якось убити час, але навіть надмірно сповільнене
копирсання у дверцятах автоматичної камери схову не надто мені
помогло. Залишалося мимохіть спостерігати за вокзальним життям.
І от я за ним підсвідомо спостерігав, а тим
часом мене вже свердлило таке ж підсвідоме запитання: «Що
трапилося?». Увесь [...]
Це ж треба було настільки вдало потрапити! І
чого я завжди думав про Брюссель так погано? Мовляв, кляті
євробюрократи, люди без серця і фантазії, інтелектуальні недомірки,
що своїм обмеженим розумінням європейської перспективи вперто
блокують наше українське майбутнє. Слово «Брюссель» завжди означало
для мене щось жахливо холодне, стерильне, гіпертехнологічне і
нелюдське.
А тут — у самісінькому центрі цього
гіпертехнологічного стерилізатора — якийсь майже цілодобовий [...]
Радi бачити Вас на сайтi Юрiя Андруховича!
Друже, переглядаючи статтi не полiнуйся залишити коментар i висловити свою думку. |