To jest poezja ?ywio?owa, rozgor?czkowana, jakby chcia?a rozsadzi? ciasne ramy wiersza i p?j?? w ?wiat. Tym wierszom nie jest dobrze w ksi??ce: s? tu jak eksponaty, albo – nawi?zuj?c do tytu?u – jak egzotyczne ptaki w ptaszarni. Troch? jak wiersze Whitmana, wykrzyknikowe poezje Andruchowycza potrzebuj? powietrza i przestrzeni, a przede wszystkim – g?osu, kt?ry pozwoli [...]
Як ми ходимо обоє
нетрями старого дому!…
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать
нашу змову:
кожен дотик -
теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо
в дзеркалах.
На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
і крадеться вслід за нами,
може, туга, може, фуга…
Повз портрети
і портшези
з нами йде
луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років?
Триста років?)
І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я [...]
Радi бачити Вас на сайтi Юрiя Андруховича!
Друже, переглядаючи статтi не полiнуйся залишити коментар i висловити свою думку. |