В том краю, где мы не побываем,
выпал снег на башни и сады.
В сумерках горит, не задуваем,
тихий свет в окошках из слюды.
Светится сосновое корытце,
мягкая купельная вода.
И звезда так властно серебрится,
первозданна, словно коляда.
Перевод Елены Буевич
Джерело: http://magazines.russ.ru/druzhba/2009/9/and4.html
Чому не виклали оригінал вірша? Було б цікаво порівняти!
прошу порівняти 🙂
http://andruhovych.info/zorya/
:)) Дуже прошу викласти й попередній варіант Андруховичева вірша, власне якого й було перекладено (“Середмістя”, 1989р.)
Зоря
Там, де нас немає і не буде,
сніг упав на вежі і сади.
В сутінку жаріють без остуди
вогники у вікнах зі слюди.
Сяють ночви, тесані до ладу,
і мяка до купелі вода.
І зоря таємну має владу,
первозданна, ніби коляда…
Так процесс порівняння буде більш досконалим:)
дякую тільки тепер до набору треба ще додати переклади й на інші мови 🙂
гарна ідея!
Юрий, спасибо за статью “Если победят оранжевые, то Крыму и Донбассу нужно дать возможность отделиться”. Вероятно, Вы правы: пора отсюда сматываться – подальше от уточек в пруду. К сожалению…