Юрій Андрухович: “Зламані квіти” – фільм про Джармуша і про мене

Цикл "КІНОРОМАНИ: українські письменники про улюблені фільми", за яким пильно стежила наша програма, добіг свого кінця. Наприкінці травня відбулась остання зустріч з українським письменником, що представляв публіці свою улюблену кінокартину. Письменником виявився культовий Юрій Андрухович, а кінострічкою – "Зламані квіти" не менш культового Джіма Джармуша. Сюжет про це дивіться в АРҐУМЕНТІ-КІНО 11 червня (00:20).

Український письменник. Народився 1960 року в Івано-Франківську. Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові (1982) та Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві (1991). Починав як поет, видав поетичні збірки "Небо і площі" (1985), "Середмістя" (1989), "Екзотичні птахи і рослини" (1991). Разом із Віктором Небораком та Олександром Ірванцем заснував поетичну групу Бу-Ба-Бу. У 1996 року захистив кандидатську дисертацію "Богдан-Ігор Антонич і літературно-естетичні концепції модернізму". З прозових творів першим був опублікований цикл оповідань "Зліва, де серце" в журналі "Прапор" 1989 року. Згодом вийшли друком романи "Рекреації", "Московіада", "Перверзія", "Дванадцять обручів". Твори письменника перекладено і видано у Польщі, Німеччині, США, Швеції, Росії, Австрії та інших країнах.

"Зламані квіти"/Broken Flowers (США – Франція, 2005) – остання на сьогоднішній день картина знаменитого американського режисера Джіма Джармуша. Фільм демонструвався у конкурсі минулорічного Каннського фестивалю, де отримав Ґран-прі журі.

Взагалі роман Юрія Андуховича з кінематографом нараховує більше двох десятків років – з часі його студентства у Львівському поліграфічному інституті наприкінці сімдесятих…

Юрій Андрухович. Власне, мої студентські роки це час такого, лікнепу. Це був час, коли фактично на широкому екрані майже не було видно, скажімо, Тарковського або Абуладзе. Трошки меншою мірою був присутній Нікіта Міхалков. А переважно це було фільми, на які ходилося до клубу. У Львові це був клуб на вулиці Хасанській, можливо, він існує досьогодні, де щотижня можна було потрапити на два-три кінофільми або зі світової класики, або хороші радянські фільми. Там я вперше побачив згодом кілька речей Фелліні, там я побачив Вісконті. А загалом у ці роки сформувалося мої уявлення про те, що таке хороше кіно, а що погане.

А найбільшим відкриттям останніх років Юрій Андрухович вважає кінематограф Джіма Джармуша, якого зараховує до правдивих представників американського кіна.

Юрій Андрухович. Я, десь починаючи з 2000 року, почав стежити за його попередніми роботами. Можливо, для цього треба було поїхати до Америки, я справді там перебував у цей час і, можливо, треба було теж усвідомити, що справжнє американське кіно – це не зовсім те, що ми собі уявляємо, що таке справжнє американське кіно. Бо Джармуш – це і є найнайсправжнісіньке американське кіно. І треба було почути від друзів про цього режисера, треба, щоб вони прислали поштою першу касету з фільмом "Ніч на Землі" . І це було одне з таких найбільших персональних відкриттів того часу. Власне "Ніч на Землі", "Чудніше від раю" (Stranger than paradise), "Мертвяк", Dawn by law, який російською перекладається як "Вне закона".

Власне "Зламані квіти", зафільмовані 2005 року, є не тільки останнім за часом фільмом Джіма Джармуша, а ще роботою, яка відрізняється від попередніх стрічок цього американського кінорежисера. Юрій Андрухович вважає, що картина поєднує у собі "нового" і "традиційного" Джармуша.

Юрій Андрухович. Оскільки це найновіший фільм, то, мабуть, сам автор стверджував би, що він стоїть окремо. Мені здається, що він надзвичайно впізнаваний у ньому. Ну, зокрема, його абсолютно такий "джармушівський" гумор, його певна така співчутлива відстороненість. Ну і, крім усього іншого, напевно страшенно смішні і тим самим прекрасні герої. У цьому фільмі їх властиво два. Вперше, можливо, цей фільм мені уявляється як внутрішній, сповідальний. Мені чомусь уявляється, що власне головний герой, що Дон Джонстон – це значною мірою Джім Джармуш як такий, Джім Джармуш власною персоною.

А чи близькі Юрію Андруховичу "Зламані квіти" через якісь біографічні паралелі?

Юрій Андрухович. Мабуть так, інакше я не зупинився б на цьому фільмі, інакше б не зробив свого вибору. Ну, я вважаю, що мені ще треба трохи доростати до нього, доживати.

Відомо, що Джім Джармуш мріяв бути письменником. Частково мрія збулася, бо режисер сам пише сценарії до своїх фільмів. І наповнені ці сценарії різноманітними літературними ремінісценціями, які Джім Джармуш з любов’ю смакує. Особливо багато їх у "Зламаних квітах". Очевидні вони і для Юрія Андуховича.

Юрій Андрухович. Безумовно, те, що на самій поверхні лежить – "Дон Жуан". І навіть його ім’я на це відразу вказує. Його ім’я – Дон. Варіант з цією першою його пригодою. Тобто ця Лоліта, яка десь там підростає у товаристві дещо вже старіючої матері і тут напрошується така досить кумедна ідея про те, що можливо це і є отой дім, у який невдовзі прийде герой Набокова. Вони його ще не дочекалися, але ця Лоліта вже дозріває до того, що наступний відвідувач цього дому вже стане Ґумбертом Ґумбертом.

І також безліч інших речей. Там також є міфологічний зріз – оці паузи, інтермедіями це не назовеш, але це паузи, скажімо, в літаках, коли герой Біла Мюррея постійно опиняється поруч із представницею прекрасної статі, і це дуже цікаво розкладено в якомусь хронологічному вимірі – тому що там одного разу поруч з ним якась жінка у розквіті краси, іншого разу надзвичайно екзотична, страшенно цікава бабуся, якась дев’яностолітня, а ще іншого разу дівчинка, яка провокує його відверто, граючись коником, намагається привернути увагу цього дядька, який поруч з нею в літаку. Тобто я думаю, що там фактично кожен кадр надзвичайно насичений, надзвичайно складний.

Представлення Юрієм Андуховичем "Зламаних квітів" містило одну приємну несподіванку: письменник сам переклав стрічку і сам причитав закадровий переклад.

Юрій Андрухович. Це була така ідея-фікс. Власне кажучи, мені завжди цікаво зробити щось нове, чим я ще не займався дотепер. Ну от, скажімо, діалоги. Я мушу відразу зізнатися, що абсолютно жодного навику до сьогодні у мене не було. Тому я припускаю, що я цілком якось по-дилетанськи це зробив, але, з іншого боку, це буде принаймні весело.

Тут складність перекладача полягає передовсім у тому, що в ориґінальному тексті, в оригінальних діалогах немає ані тіні якогось фальшу, неприродності. На позір вони надзвичайно буденні, всі ці люди загалом небагатослівні, навіть найбільш балакучий з них усіх – сусід головного героя (він же один з двох головних героїв) – Вінстон, але і він загалом послуговується достатньо звичайною фразою. Тобто тут, з одного боку, перекладачеві нема як розгулятися, а з іншого боку – це надзвичайно складна справа: зберегти антракційність цього і передусім не зірватися у якийсь фальш. Тобто, з одного боку, максимально аскетична, ощадлива, звичайна і проста мова, а з іншого боку, досить глибока і насичена.

А цикл "Кіноромани" буде продовжено восени. Цього разу свої улюблені стрічки представлятимуть художники та філософи. Попереду ж видання книжки з есеями українських письменників, а також випуск DVD-диску, на якому будуть представлені їхні інтерв’ю.

Джерело: http://kinokolo.ua/argument/1754/
Автор: Ігор Грабович

Autoren Details

Juri Andruchowytsch wurde am 13. März 1960 in Stanislaw (heute: Iwano-Frankiwsk, Ukraine) geboren. Er gehört zu den bekanntesten Autoren der Achtziger”, einer Generation junger Schriftsteller, die bis zur Perestrojka im Untergrund veröffentlichen konnte. Erst Mitte der achtziger Jahre, als sich die Liberalisierung des gesellschaftlichen Lebens auch in der Ukraine auszuwirken begann, erhielten sie die Möglichkeit, in Zeitschriften und Einzelausgaben ihre Werke zu veröffentlichen, aber vor allem Live-Veranstaltungen zu organisieren.

1985 gründete Andruchowytsch zusammen mit seinen Freunden Oleksander Irwanets und Viktor Neborak die heute schon legendäre literarische Performance-Gruppe Bu-Ba-Bu.
Er fiel als Autor immer wieder durch seine provokante Themenwahl auf. 1989 überraschte er mit seiner für damalige sowjetische Verhältnisse unkonventionellen und während seinem Militärdienst geschriebenen Prosa, einer Reihe von satirisch gefärbten Novellen aus dem Leben der Rotarmisten. Einen ähnlichen skandalösen Widerhall hatten seine Romane, die in den neunziger Jahren entstanden und veröffentlicht wurden. In „Rekreation“ („Seitensprünge”) nimmt er 1992 den nationalen Befreiungstaumel in der Ukraine aufs Korn. „Moscoviada“ (1993) entlarvt die Verlogenheit einflußreicher russischer Kulturrepräsentanten, die mit den Emanzipationsbestrebungen der geistigen Eliten der ehemaligen nichtrussischen Republiken konfrontiert sind.

Andruchowytschs Lyrik, die in bisher drei Bänden vorliegt, erschafft eine karnevalistisch-skurrile, fast monströse Zirkuswelt, in der die Grenze zwischen „Physischem“ und „Metaphysischem“ verschwimmt.
In Andruchowytschs Lyrik begegnet der Leser einem kulturhistorischen Kaleidoskop großer Bandbreite. Wie auch andere ukrainische Autoren seiner Generation beschäftigt ihn das Phänomen des Scheiterns aller im Verlauf der Geschichte unternommenen Versuche, die Ukraine als Staat zu begründen, gleichwohl sich seit dem 16. Jahrhundert, eine eigenständige Kulturentwicklung abzeichnete, die Schulwesen, Kunst, Literatur und Geschichtsschreibung umfaßte. Vor diesem Hintergrund widmet Andruchowytschs historischen Gestalten, denen das persönliche Wohlergehen mehr bedeutete als das Schicksal ihres Landes, ironische, zuweilen auch bissige Zeilen. Er zeichnet mit feiner Feder das multikulturelle Leben und Treiben kleiner Leute im einst galizischen Kronland unter den Habsburgern, wobei er aus dieser versunkenen Welt auch eine ganze Reihe historisch verbriefter Villon’scher Typen auferstehen läßt.

Als „Bu-Ba-Bu Patriarch“ präsentiert er seine Texte oft zusammen mit Musikern, Künstlern und Schauspielern, wie z. B. die Poeso-Oper Chrysler Imperial, 1992.

Darüberhinaus schreibt Andruchowytsch Drehbücher und literarische Essays und übersetzt Texte aus der deutschen, polnischen, russischen und englischen Sprache ins Ukrainische, u.a. Lyrik von R.M. Rilke und B. Pasternak, amerikanische Dichtung der Beat Generation sowie Shakespeares Hamlet.
Juri Andruchowytsch war Teilnehmer des Literaturexpress Europa 2000. In 2001 wurde er mit dem Herder-Preis der Alfred Toepfer Stiftung F.V.S., Hamburg, ausgezeichnet.

Biography

Yuri Andrukhovych was born on 13 March 1960 in IvanoFrankivsk, Ukraine. In 1982, he graduated from the Department of Editing at the Ukrainian Institute of Printing, where he studied journalism. He began to publish his poetry in literary journals in 1982. In 1985, together with Viktor Neborak and Oleksandr Irvaniets, Y. A. founded the popular literary performance group BuBaBu (BurlesqueBlusterBuffonery). This group was a seminal part of Ukrainian literary culture in the 1980 s, and its members continue to be active as writers.
Andrukhovych’s first book of poetry Sky and Squares appeared in 1985. Military service in 1983 1984 inspired him to write a series of seven army stories, which were published in 1989. The life of a soldier in the Red Army was also the subject of his screenplay A Military March for an Angel (1989), which was used for A. Donchyk` s film Oxygen Starvation (1991).
From 1989 until 1991, Yuri Andrukhovych studied at the Maxim Gorky Literary Institute in Moscow, where he was enrolled in Advanced Literary Courses. At the same time, he published two other books of poetry: Downtown (1989) and Exotic Birds and Plants (1991, new edition 1997).
Andrukhovych’s prose works, the novels Recreations (1992, new edition 1997), Moscoviada (1993, new edition 1997) and Perversion (1996, new editions 1997, 1999), had a great impact on readers in the Ukraine and abroad. Andrukhovych has participated in several international festivals and meetings for writers, for example: the Lahti Writer’s Reunion, Finland, 1997, and the Toronto Harbourfront Reading, Canada, 1998.
In November 1998, he was invited by American universities, including Harvard, Yale, Columbia, The Pennsylvania State University and La Salle University, to give literary readings.
Yuri Andrukhovych’s literary works have received several awards: Blahovist (1993), the award of the Helen ShcherbanLapika Foundation (1996), the Novel of the Year Prize from the prominent literary journal Suchasnist (1997), and the Lesia & Petro Kovalev Award (1998). His works have been translated and published in Poland, Canada, USA, Germany, Hungary, Austria, Russia and Finland.
Selected Publications: Nebo i ploshchi [ Sky and Squares ]. Poems (Kyiv: Molod, 1985). Seredmistia [ Downtown ]. Poems (Kyiv: Rad. Pysmennyk, 1989). Zliva, de sertse [ On the Left, Where the Heart Is ]. Stories (Prapor, 1989, no. 7). Ekzotychni ptakhy i roslyny [ Exotic Birds and Plants ]. Poems (Kyiv: Molod, 1991). Samijlo z Nemyrova, prekrasnyj rozbyshaka [ Samijlo from Nemyrova, the Excellent Bandit ]. Stories (Pereval, 1991, no. 1). Rekreatsiii [ Recreations ]. Novel (Suchasnist, 1992, no. 1). Moskoviada [ Moscoviada ]. Novel (Suchasnist, 1993, no. 12). Vstup do heohrafiii [ Introduction to Geography ]. Essay (Pereval, 1993, no. 1). Lysty v Ukraiinu [ Letters to Ukraine ]. Poems (Chetver, 1993, no. 4). Koxannia i smert po lytsarsky: vyzvolennia panny [ Heroic Love and Death: The Freeing of a Maiden ]. Essay (Suchasnist, 1994, no. 5). Ave Krajsler! Pojasnennia ochevydnoho [ Behold, Chrysler! Explanation of the Evident ]. (Suchasnist, 1994, no. 5). Indija [ India ]. Poems (Suchasnist, 1994, no. 5). Vybrani kavalky. BUBABU. T. v. o. (…) ry [ Selected fragments. BuBaBu. W. o. r. (…) ks ]. (Lviv: Kameniar, 1995). Selection of poems in the anthology Desiat ukraiinskykh poetiv [ Ten Ukrainian Poets ]. (Kyiv: Rokkar, 1996). Perverzia [ Perversion ]. Novel (Suchasnist, 1996, no. 1 2). ErtsHertsPerts. Essay (Chetver, 1996, no. 7). Rekreatsiii [ Recreations ]. Novel (Kyiv: Vydavnytstvo Chas, 1997). Perverzia [ Perversion ]. Novel (IvanoFrankivsk: LileiaNV, 1997). Ekzotychni ptakhy i roslyny [ Exotic Birds and Animals ]. Poems (IvanoFrankivsk: LileiaNV, 1997). Links wo das Hertz Schlaegt, Letzter Besuch in Tschornobyl: Ukrainische Erzaehler der Gegenwart. German translations by Anna Halia Horbatsch. (Kranichfeld and Marburg, 1994). Recreations. Tran. Marko Pavlyshyn. (TorontoEdmonton: CIUS Press, 1998). Reich mir die steinerne Laute: ukrainische Lyrik des 20. Jahrhunderts. Ausgew. von Jurij Andruchowytsch. Aus dem Ukrain. von AnnaHalja Horbatsch. [ Anthology of Ukrainian poetry edited by Andrukhovych, translated by Anna Halia Horbatsch. ] (Reichelsheim: BrodinaVerl., 1996). Observation Duty, Tran. Christine Sochocky and George Packer. From Three Worlds: New Writing From Ukraine, Ed. Ed Hogan (Boston: Zephyr Press, 1996). Spurensuche im Juli. Tran. AnnaHalja Horbatsch. (Reichelsheim: Brodina Verlag, 1995). Det okänka Ukraina: Ukrainska dikter. Tran. Sigvard Lindqvist. (Wettern, 1995). StanislauEuropa erlesen. Galizien. Ed. Stefan Simonek & Alois Woldan. (Klagenfurt: Wieser Verlag, 1998). The Testament of Antonio Del Campo: A Chapter from the Novel Perversion Tran. Michael M. Naydan (AGNI, 1998, no. 48). CityCaravel: An Essay. Tran. Roman Chaika & Peter Lopata (Cultural Encounters in East Central Europe. Swedish Council for Planning and Coordination of Research, 1998). Library: A Poem. Tran. Virlana Tkacz & Wanda Phipps (Visions International, 1999, no. 60). Rekreáció: Regény. [ Recreations ] Tran. Körner Gábor. (József Attila Kör, Budapest, 1999).
Published in the Polish Translation: Rekreacje [ Recreations ]. Tran. Ola Hnatiuk (Warsaw: wiat literacki, 1994). Erzherzperc [ ErtsHertsPerts ]. Essay. Tran. Ola Hnatiuk and Przemyslaw Tomanek. (WarsawIzabelin: Tyrsa and wiat literacki, 1996). Moscoviada: Powieść grozy. [ Moscoviada: A Horror Story]. Tran. Przemysław Tomanek (Wołowiec: Wydawnictwo Czarne, 2000). Moja Europa. Dwa eseje o Europie zwanej rodkową [ My Europe: Two Essays on Socalled Central Europe ]. Essays written together with Andrzej Stasiuk (Wołowiec: Wydawnictwo Czarne, 2000, 2001).
…Andrukhovych is a master of including the reader into his tale. A each character stumbles into increasingly surreal surroundings, the reader is transported into the scenes with them. Nemyrych and Shtundera, each in his own way, discovers a part of the past in this little village of Chortopil. It is a past that is dark, even frightening. Martofliak grapples with alcoholism and Khoma with personal loyalty.
Unlike many authors who don’ t seem to know how to write a good ending, Andrukhovych builds the tension in crafty increments, sustaining the readers’ interest right to the end and then wallops you with a crescendo that frankly caught me completely off guard. Andrukhovych leaves you wanting more, which is just as it should be. Let’s hope his other novels, Moscoviada: A Horror Story (1993) and Perversions (1996) are translated into English as soon as possible [Recreations: A Review by Yuriy Diakunchak Zdorov! Fall 1998]
If you re looking for international writing free of the obvious touchstones of contemporary Western lit, Eastern Europe is a good place to start. This year’s modest IFOA crop includes Russian expatriate Andrei Makine and Ukrainian postmodernist Yuri Andrukhovych. Makine (who lives in Paris and now writes in French) was the first writer to win both of France’s major literary awards the Prix Goncourt and the Prix Medici for the same book, a lyrical (and politically frank) autobiographical novel entitled Dreams of My Russian Summers (since then translated into 25 languages).
Ukrainian poet Andrukhovych’s controversial atirical novel, Recreations, bears the scars of the Ukrainian cultural revival that accompanied that country’s independence referendum in the late 80s. Lively and experimental, the novel plays no favorites in lampooning Ukrainian history, its misguided recent surge of nationalism and the author’s own literary pretensions [ Kevin Connolly, www. eye. net, 09. 24. 98 ]