Популярний письменник Юрій Андрухович «струсонув» читацьку аудиторію, привізши на Львівський форум видавців переклад українською легендарного твору Вільяма Шекспіра «Гамлет, принц данський».
Цей оригінальний переклад вийшов у видавництві Івана Малковича «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» і уже встиг отримати Гран-прі конкурсу “Найкраща книга Форуму”.
Осучаснений «Гамлет» – для мас
Фахівці відзначають не лише якість перекладного тексту, а й майстерно продуманий дизайн книжки й добру стилістику. Ілюстратор – відомий художник Владислав Єрко. Високу оцінку роботі успішного творчого тріо перекладача-художника-видавця поставили й відвідувачі ярмарку: за перші три дні «розхапали» 650 примірників книги (загальний наклад – 4800). Видавництву довелося в екстреному порядку довозити новинку до Львова.
Працювати над перекладом Шекспіра Андрухович почав ще наприкінці 1990-х років – на замовлення київського Молодого театру, режисера якого не влаштовував жоден із 13 уже існуючих перекладів. Остаточно до роботи Андруховича надихнув вдалий переклад «Гамлета» Станіславом Бараньчаком на польську. А два-три роки тому письменник перечитав свій сценарій, дещо змінив, виправив і зрозумів, що осучасненого «Гамлета» по-українськи можна видати окремою книжкою.
– Часом під час роботи я приймав радикальні рішення, – розповідає Юрій Андрухович. – Це стосувалося здебільшого бруталізмів, які є в перекладеному тексті. Розумів, це завжди буде викликати в українського читача підозру, що Андрухович «додав свого». Нам здається, що «Гамлет, принц данський» – стерильна й піднесена річ, адже минуло багато сотень років. Та у ті часи це була масова культура. У дечому вона повинна була бути брутальною, гратися словами, каламбурити, щоб театральна «гальорка» реагувала реготом та оплесками. Я хотів зробити Шекспіра нашим сучасником. Англійський класик – один з моїх улюблених авторів.
– “Гамлет” – твір, якого повинно перекладати кожне покоління, – каже Іван Малкович. – Він не перестає бути актуальним. Наша книжка є першою у третьому тисячолітті.
Андрухович-перекладач і Малкович-видавець розкрили карти: разом із художником Владиславом Єрком уже працюють над тим, аби наступного року привести на Форум видавців найвідомішу трагедію Шекспіра «Ромео та Джульєтта».
«Самогон» – і письменники співають…
Того ж вечора, опісля презентації перекладу “Гамлета”, Юрко Андрухович… співав. Цими днями триває турне письменника, вроцлавського гурту Karbido і франківської віджей-групи «КУБ» із їхнім спільним проектом “Самогон”. Позаду – Ужгород. Попереду – Київ, Дніпропетровськ і Тернопіль. Львівську презентацію “алкогольного” літературно-музичного дійства відвідало чимало знаменитостей: режисер Роман Віктюк, президент Форуму видавців Олександра Коваль… У першому ряду сиділа дружина Андруховича.
Проекту “Самогон” – уже третій рік. Та цього разу його автори презентували найширшу програму: від першого спільного поетично-музичного твору “Козак Ямайка” – до прем’єрних речей “Постріл”, “Танго “Біла троянда”, “Без тебе” (Without you)… Викличні рядки із “Без тебе” були процитовані й на футболці, в яку був одягнений Андрухович: “Знову, курва, радіо, телебачення, преса…”. Ці слова, а також їхнє продовження: “Влада собі як влада: суцільні бандити”, – письменник “виспівував” із особливим напором. Зрештою, назвати “співом” ритмічне декламування віршів важко. Хоча місцями Юрій Андрухович таки справді співав – особливо під час виконання фінальної старовинної козацької пісні «Зеленая ліщинонька».
Презентовані новинки під час “живого” “Самогону” невдовзі, пообіцяв Андрухович, вийдуть у його другому спільному диску із Karbido “Цинамон”.
Автор: Високий замок 25.09.2008 №179(3828), Ірина СЕМЕНІВ
Джерело: http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=67907
Прохання до Адміна поправити Баранчика на Бараньчака!
Дякую за оперативність, добре працюєте!