Я вже давно мав би заборонити собі вживання
цього слова — «революція». Особливо у поєднанні з «помаранчева».
Ніде правди сховати: я досі можу і хочу говорити про неї годинами.
Варто лише мене зачепити — і я вже знову там, у листопаді — грудні
2004-го. Це може свідчити, щонайменше, про дві речі — про «синдром
ветеранства» і про те, що з [...]

• 1 коментар

Представляя российскому
читателю украинского писателя Юрия Андруховича,
имеет смысл начать с начала и рассказать не о
стихах даже (с которых все, собственно говоря,
начиналось, и которые, по [...]

• прокоментуй!

До Берліна приїхав Жолдак, Андрій. Він привіз із
Харкова велику трупу українських акторів, тонни розкішного, чи, як
це тепер називається, жирного реквізиту і три абсолютно
геніальні вистави. Вийшов із цього такий собі фестиваль у фестивалі
— несподівано потужний український акцент у традиційно насиченому
гучними театральними подіями берлінському житті. Діялося все на
сцені нині, без перебільшення, найрадикальнішого, наймоднішого,
найсучаснішого і найскандальнішого з театрів [...]

• прокоментуй!