Як і тисячі інших знайомих і незнайомих мені міських мешканців, я щоліта намагаюся пожити в горах. Цього разу був один із незліченних закапелків трохи на схід від Рахова, неподалік румунського кордону і центру Європи, місцина страшенно красива й запущена, з розбитими дорогами, недобудованими й покинутими мостами, циганськими смітниками, бундючними палацами нуворишів і повсюдними мінеральними джерелами. [...]

• прокоментуй!

«Дорогий Юрію, — пише до мене Анджей Стасюк у останньому своєму листі, — якби в когось іще залишалися сумніви в тому, що Центральна Європа живе й далі і не є ніяким міфом, то тепер цей хтось мав би їх остаточно позбутися. Вона живе — і так нам дає прикурити, що всі недовірливі знов собі про [...]

• прокоментуй!

Музика більша за все на світі, бо вона початок
і завершення і все, що поміж, і все, що потім,
сподіваюся, теж,
бо після завершення обов’язково настане потім -
от побачите.
Музика – це те, як ми дихаємо, кохаємо, те,
як спимо, як танцюємо, як балансуємо на цій грані,
на цій натягнутій линві під куполом нашого мандрівного бездомного цирку.
Музика – це наші захриплі [...]

• прокоментуй!